Мирослава Бачкур — українська художниця, народилася 1990 року у Львові. Закінчила Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю «Дизайн інтер’єру». Працює з живописом, графікою та цифровими медіа. У своїй творчості досліджує природу людських стосунків, амбівалентність любові, крихкість і приховане насильство, поєднуючи міфологічні образи, символізм та декоративні мотиви. Учасниця персональних і групових виставок в Україні та за кордоном.
Ці дівчата — не просто маскоти, а архетипи втрати, ніжності й стійкості. Їхні обличчя сповнені спогадів, які не мають слів, але залишаються на шкірі, наче слід від поцілунку.
У центрі серії — зажурені дівчата, маскоти нової чутливості. Їхні обличчя нагадують уламки пам’яті, застиглі в позачасовій тиші. Вони не плачуть і не кричать. Їхня журба тиха, але велична — вона не вимагає співчуття, бо вже містить у собі силу.
Образи відсилають до естетики Ренесансу, переосмисленої крізь досвід сучасної самотності та пошуку ідентичності. Світло й темрява переплітаються у фактурі, лінії та погляді. Тут немає відповіді — лише відлуння: ніжне, трохи болісне, але живе. Ці героїні ніби відчужені, але не байдужі. Вони присутні. Мовчки спостерігають і не дозволяють забути.