Виховують свідому молодь
Волонтери-виховники - пластові супергерої, які формують в дітях українську ідентичність. Стаючи друзями для дітей вони ведуть їх пластовою програмою.
Шлях волонтера у Пласті - це Велика Гра пліч-о-пліч з друзями зі спільними цінностями! Приєднатися до Пласту у дорослому віці може кожен!
Кваліфікаційний Вишкіл Дійсного Членства (КВДЧ) - кількаденний тренінг для волонтерів, під час якого учасники знайомляться з організацією та пробують відчути “чар Великої Гри” на собі.
Вишкіл поділений на чотири блоки: “Про Пласт”, “Цінності Пласту”, “Пласт сьогодення”, “Як працює Пласт”.
Зустрічі на тренінгу проводять пластуни-інструктори, які займаються різними напрямками діяльності в організації. Вони використовують інтерактивні додатки, презентації та метод гри, щоб познайомити волонтерів з цінностями та напрямками діяльності у Пласті. Завершується вишкіл зустріччю-мандрівкою, на якій учасники мають змогу пройти квест, використати знання з практичного пластування та подружитися між собою.
Саме так!
Місію бути виховником обирає для себе волонтер Пласту, який хоче стати безпосереднім наставником для пластової молоді певного віку.
Пластовий волонтер-виховник:
Більше про мистецтво бути виховником читай на сторінці!
Даринка дізналась про Пласт від сестри та друзів з Українського Католицького Університету вже у дорослому віці - у 19 років. Бажанням пластувати загорілась на мандрівці, яку організували у гори її колеги-пластуни і того ж літа написала вступну анкету. Вже тоді дівчина знала, що хоче стати виховницею для пластового юнацтва, тому пройшла вишкіл, завітала на табір і вирішила набрати гурток дівчат у курені ч. 108 ім. Дарії Ребет. Влітку Дарина бере відпустку, щоб організувати пластовий табір, на якому дівчата здобувають практичні навички пластування, а протягом року долучається до організації пластових заходів разом з друзями.
Зараз Даринка виховниця вже 4-й рік, зізнається - "Для мене мої юначки є найбільшою мотивацією, бо вони віддають тобі твою любов".
Максима до Пласту віддали батьки у 6 років. Зараз йому 26, каже, Пласт його "вже двадцять років не відпускає". За час новацтва та юнацтва мав безліч пластових пригод: рій хлопця був першим роєм, що піднявся на Говерлу, в юнацькому курені єдність та магію формували курінні традиції та гра, адже через неї набагато легше засвоювати навички та вишколювати себе. Виховник Ярема Дух став не лише наставником, а й прикладом у житті. Після 18 з'явилися нові пластові виклики - виховання юнацького гуртка. "Ти хочеш, аби виросло багато свідомих самозарадних громадян, і вкладаєшся у це", - каже хлопець. Свого часу Максим спробував себе не лише у виховництві - мав адміністративні посади та займався організацією пластових заходів. Зараз йому подобається бути корисним тим, що добре вдається: "Десь допоможу з редагуванням текстів, десь дам настанови молодим, а десь підсилю захід своїм вкладом".
"Основний імпакт від Пласту зараз - вчасно засвоєні цінності. Пласт - запорука від російських метастаз: як від реальної присутності, так і способу життя", - впевнений Максим.