Добре діло: Анна Федор в проєкті «Домашня опіка»

02.06.2020

“Пану Василю більше 80 років. Я приходжу до нього додому щодня о 9:00. Приношу продукти, готую їсти, допомагаю в повсякденних справах”, – розповідає пластунка Анна Федор. Період карантину вона вирішила присвятити ще одній добрій справі – долучилась до проєкту шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького “Домашня опіка” і допомагає літнім людям, які не можуть покинути своєї домівки.

Анна Федор два роки є виховницею гуртка в курені імені Насті Лісовської, студентка третього курсу медичного університету. Наступного року планує стати зв’язковою куреня. В університеті вивчає лікувальну справу. Поки що не вирішила, яким саме лікарем хоче бути: хірургом, терапевтом чи, можливо, кардіологом.

У пана Василя, якого Анна доглядає, хвороба Паркінсона. Його день розпочинається з чаю і сніданку. Сніданок зазвичай він готує собі самостійно. Або йому в цьому допомагає пластунка. Пану Василю важливо не забути вчасно прийняти ліки, виконувати обов’язкові щоденні справи, щоб підтримувати організм в тонусі. Більшість часу разом вони проводять спілкуючись: про історії з життя, а особливо про книги. Пан Василь передплачує “Високий замок”, який Анна приносить і зачитує. Зі слів Анни, в неї самої немає звички читати газет. На відміну від книг. Якось він подарував їй книгу українського письменника, політичного діяча Андрія Чайковського – “Олюнька”. Це повість про співжиття двох тодішніх класів: шляхти та хлопів.

Читайте також: сходини про аутизм для Пташат: як про це розповідати?

“Пан Василь розповідає історії, про бувальщину зі свого життя. Розповів, як одного разу подзвонив о п’ятій ранку до доньки, розбудив її і каже: “зараз я тобі розповім як варити борщ”. Оскільки він цього не пам’ятав, то дізнався про це вже від самої доньки”.

Анна прочитала про проєкт “Домашня опіка” в оголошені. “Мені не хотілось просто сидіти вдома, а бути корисною. Дистанційне навчання дозволяє приділяти час такій роботі і це корисно в моїй професії, – ділиться пластунка, – Перед тим як почати, ми відвідували одиноких осіб з працівником соціальної служби міської ради. Могли спостерігати за їхнім досвідом, як вони комунікують, що саме входить в обов’язки. Була можливість наглядно оцінити наскільки тобі сподобається участь в проєкті”.

“Домашня опіка” охоплює сьогодні 60 осіб, які не мають можливості вийти з дому. Бачити, яку потрібно виконувати роботу дуже важливо, зауважує пані Ірина Старовецька, керівниця соціальних проєктів шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького. “Зрозумійте, в людей свої запахи, їх потрібно при потребі помити, перевдягнути. Дуже часто люди думають, що це більше психологічна підтримка, просто спілкуватись. Але це не так, робота нелегка. Тому важливо, щоб людина не була вразливою до такого, не боялась і мала базові навики. Решту ми навчимо. Пластуни ж організували анкетування, ми провели відбір і Анна нам підійшла, вона добре справляється”.

Читайте також: Пластовий бізнес – компанії які потрібно знати

Давніше траплялись випадки, коли людині вистачало першої години знайомства з роботою, яку доведеться виконувати і вона відмовлялась. Тому в шпиталі звертають увагу на те, чи є досвід догляду за літньою особою. Крім того, шпиталь має відповідний дозвіл на медичну практику і ліцензію, тож може надавати виїзні медико-соціальні послуги. В це входять усі гігієнічні послуги, а при потребі – у випадку, якщо це прописано відповідним лікарем – ін’єкції, перев’язки, профілактика пролежнів. В першу чергу, проєкт охоплює малозабезпечених, одиноких людей.

“Це відрізняється від просто соціальної служби. Ми працюємо згідно з державним стандартом. Сьогодні один наш працівник обслуговує 15 осіб. А сам проєкт поділений на два напрямки: один – це допомога малозабезпеченим одиноким людям, а інший – це допомога в опіці платоспроможним особам, в яких є діти, родина, але в міру зайнятості бракує часу для догляду”, – розповідає пані Ірина.

Натомість Анні подобається її робота і вона планує продовжувати, доки навчання не вимагатиме присвячувати йому більше часу. “Те, що я роблю, перегукується з роботою молодшого медичного персоналу – медсестри. Догляд за людиною, комунікація – все це фактично для мене практика, яку ще доведеться проходити в самому університеті”.

Пласт Львів. Підтримати Пласт у Львові

Напишіть нам