Пласт – потужна національна скаутська організація України. У різні періоди становлення української незалежності вона       відігравала значну роль у збереженні суверенітету нашої держави. Що робить Пласт у Львові зараз, як працюють пластуни під час воєнного стану та для чого їм потрібні волонтери Tvoemisto.tv розпитало в очільника осередка Пласту у Львові Ярослава Булишина.

У черзі до львівського Пласту – 3,5 тисячі дітей

За понад 30 років існування львівського осередку, за різними оцінками, членами Пласту були 10-12 тисяч людей. Зараз активних пластунів у Львові приблизно 2,5 тисячі. Абсолютна більшість із них –  діти та молодь. У черзі на вступ до скаутської організації – ще 3,5 тисячі дітей. Наразі їх усіх фізично неможливо прийняти, адже бракує виховників – волонтерів.

«Ситуація з виховниками критична і критична була завжди. Волонтерство не було розвинене в Україні. Мене батьки записали у Пласт у 2007 році, але потрапити у нього я зміг лише у 2011», – каже очільник осередка Пласту у Львові Ярослав Булишин.

Зараз Пласт не ставить надскладних умов для волонтерів. Достатньо поділяти цінності організації та бути готовим, що робота із дітьми та молоддю забиратиме багато часу щотижня.

 

«Це не раз на рік чи раз на місяць, це щотижнева робота упродовж 5-6 років. І до цього треба бути готовим».

Цьогоріч Пласт залучив зовні близько 60 волонтерів. Упродовж літа вони пройшли кілька навчань. Частина уже стала прихильниками, а інші – ще у роздумах. Проте ці люди в перспективі року вже зможуть навчати нових дітей. Всіх охочих долучитись до волонтерства навчають на спеціальних пластових тренінгах «вишколах», які відбуваються кілька разів на рік.

Вплив повномасштабної війни

Повномасштабна війна безсумнівно вплинула на діяльність Пласту, у Львові, зокрема. У 2022 році значну частину матеріально-технічної бази скаути віддали захисникам. Це намети, інструменти, польовий посуд тощо. Відтак улітку для проведення таборів у пластунів майна майже не залишилось. Тоді на допомогу прийшли українські та закордонні партнери, тож це питання вдалось закрити.

Діяльність таборів, які є чи не основною складовою роботи Пласту, значно скоротилась. Скаути попередньо узгоджували локації проведення таких заходів із місцевою владою, обирали ті, які будуть максимально безпечними. І сім таборів таки вдалось провести.

 

«Вони дуже допомогли дітям відволіктись від стресу», – ділиться Ярослав Булишин. 

Вже цього року львівські пластуни поставили абсолютний рекорд: провели 53 табори. Такої активності не було навіть у докоронавірусні часи. 

«Це нова хвиля волонтерства, бажання наших молодих людей щось робити щось змінювати», – наголошує голова львівського осередку.

Ярослав Булишин каже, що до Пласту у Львові тепер долучається також молодь із числа внутрішньо переселених осіб.

«Значна частина тих людей, які прийшли до нас, захотіли стати волонтерами. Вони кажуть, що досі жили на Сході, де не було проукраїнського середовища. Вони захотіли стати нашою частинкою, щоб після перемоги повернутись додому і започаткувати Пласт там».

Як потрапити у Пласт 

Три аргументи для вступу у Пласт від Ярослава Булишина:

1. Середовище, в якому молоду людину буде прийнятою такою, як вона є, і разом з тим зможе зростати. Пласт – Велика Гра. Щороку тут можна обирати різні ролі. Бути лідером, бути скарбником, бути суддею, відповідальним за майно – це все неоціненний досвід для дитини і молодої людини. Спільнота, яка підштовхує до нових викликів, в яких зростаєш.

2. Нескінченна кількість пригод, в яких гартується характер особистості і нові навички. Після пластових пригод виклики в повсякденному житті здаються легшими. Багато наших друзів-захисників кажуть, що якби не Пласт, вони почувались б у ЗСУ значно слабшими.

3. Можливість впливати на позитивні зміни в Україні. Бути тією зміною, через саморозвиток, а також – виховання спроможної молоді, яка вестиме Україну до Перемоги. 

Щоб записати дитину у Пласт, потрібно звернутись до осередку, який діє у вашому місті (перелік на сайті) або ж написати пластунам у соціальних мережах чи на електронну пошту [email protected]. 

Щоб стати волонтером, потрібно заповнити заявку волонтера на сайті. Після цього кандидат отримує онлайн-курс, який допоможе зрозуміти, чи підходить йому волонтерство такого виду. Якщо людина погоджується, її запрошують у команду на знайомство, після чого відбувається практичний вишкіл.

«Ми не ставимо якихось обмежень. Ми відкриті для всіх, головне, щоб сходилитись цінності», – пояснює Ярослав Булишин. 

 

Пласт – давня організація (111 років), яка стартувала саме у Львові. Упродовж цього часу на території України пластунам забороняли проводити свою діяльність пʼять разів. Остання заборона відбулася після радянської окупації у 1944 році під час приходу Червоної армії.

Тоді значна частина пластунів залишилась у лавах УПА та інших підпільних організаціях. На жаль, більшість із них згодом загинули. Решту пластунів опинились у різних таборах для біженців.

Згодом вони не захотіли повертатись під російську окупацією, а тому емігрували у різні країни світу, зокрема у Сполучені Штати Америки та Канаду. Серед родин, які тоді виїхали, були сім'ї Любомира Гузара, Бориса Ґудзяка, Уляни Супрун, Богдана Гаврилишина. Ці люди завжди мріяли повернутись в Україну, як тільки це дозволить політична ситуація. 

У 1989 році, коли радянська влада в Україні ослабла, пластуни почали активно приїжджати в українські міста та вести перемовини про відновлення діяльності. У цьому ж році при Львівському університеті Івана Франка на кафедрі географії організували перший пластовий табір. Щоправда, тоді його розігнало КДБ. Багатьох учасників табору затримали, але львів'яни вийшли на протест, після чого деяких учасників таки відпустили. 

Читайте також: У Львові урочисто пройшов День першої Пластової присяги

Однак вже через два роки, після розпаду Радянського союзу, пластуни офіційно зареєстрували свою організацію на території України. Пласт почав набирати популярності. Проте і під час незалежності скаути відчували від деяких політичних сил утиски. А з пропагандою доводиться боротись і досі. 

«Окупанти кричать, що пластупни – націоналісти і навіть нацисти. Їм не подобається наша мета – виховувати спроможну молодь, яка готова брати на себе відповідальність за українське майбутнє. Пласт займається всебічним патріотичним вихованням молоді, яка згодом бере на себе проактивну і лідерську позицію в суспільстві», – каже Ярослав Булишин. 

Нагадаємо, пластуни Львова та області розпочали новий пластовий рік. В умовах повномасштабної війни він не матиме конкретної тематики, однак пріоритети залишаються незмінними – прищеплення любові до Бога та держави. Зокрема, в пластунів буде окремий напрям – волонтерство.

Тетяна Дзяма

Оригінальний матеріал було підготовано та опубліковано на ресурсі tvoemisto.tv. Всі права належать авторам. Переглянути першоджерело матеріалу можна за посиланням